Багато листя на дорозі 

І холодно і тепло на душі

А це всього лиш дивна осінь 

Що увібрала всіх погод наплив
...

2016.

Анастасія Димарчук

Знаю, це не добре

Знаю: не повинна! 

Але серце крає, крає: 

Як не скажу - буду винна

Буду винна в тому, що нещасна

Буду винна, що нещасний ти!

Так важко сказати це “кохаю”

Та найважче його зберегти

2016.

Анастасія Димарчук

Коли підходиш ти до мене, 

То все спиняється на мить: 

Потрапляю у полон очей зелених 

І погляду, що так до себе манить.

2016.

Анастасія Димарчук

Смійся, коли падає дощ

Залишаючись краплями на волоссі 

Не боячись ніяких погод

Скажи новим звершенням: “Ось я!“

2016.

Анастасія Димарчук